Шлях до Тараса

О. Осадчий, Ю. Рибчинський

В дні перемог і в дні поразок,
В щасливі дні і в дні сумні
Іду з дитинства до Тараса,
Несу думки свої земні.

Коли в душі моїй тривога,
Коли в душі пекельний щем,
Іду до нього, до живого
У всесвіт віршів і поем.

Крізь вітер злий карбую кроки
І чую серцем кожну мить,
«Реве та стогне Дніпр широкий»,
Щоб розбудити всіх, хто спить.

Приспів:

Ой, червона ружа на чолі століть,
Ой, крута та круча, де Тарас стоїть
Ой, крута та круча, де стоїть Тарас
І крізь роки кличе, кличе, кличе нас!

Я не один іду до нього —
Ідуть до нього тисячі,
Неначе грішники до Бога
Свої печалі несучи.

І доки в римах Заповіту
Вогонь поезії не згас.
Той рух до Сонця не спинити
Бо зветься Сонце це — Тарас.

Приспів.

Іду крізь свято, і крізь будні,
Крізь глум юрби, і суєту
Ні, не в минуле, а в майбутнє
До тебе я, Тарасе, йду.